Тарас Козак: «Якщо збирати податки чесно, а не «якомога більше», тоді не буде внутрішніх офшорів»

Новий уряд робить дуже амбітні заяви щодо розвитку економіки України найближчими роками. І важливим фактором у цьому є іноземні інвестиції. Але чи реальним є зростання українського ВВП до 40%, та за рахунок чого це можливо? Про обґрунтованість дій уряду, податкові ініціативи, інвестиційно привабливі галузі країни, регулювання ринку фінпослуг, а також про ринок землі та середній клас в Україні в ексклюзивному інтерв’ю для Maanimo розповів президент інвестиційної групи «УНІВЕР» Тарас Козак.

Коментарі

Про новий уряд

- Пане Тарасе, які ваші перші враження від роботи нового уряду? Окресліть сильні та слабкі позиції, з якими вам вдалось ознайомитися?

- Уряд почав працювати лише тиждень тому, і недоречно казати, що вже можна робити якісь оцінки. Взагалі, недоречно робити ці оцінки до того моменту, поки ми не побачимо програму уряду. Вона повинна бути готова орієнтовно за місяць, як пообіцяв нам Олексій Гончарук. Наприкінці вересня уряд має ознайомити з нею публіку.

Саме тоді ми зможемо оцінити те, що написано, бо поки що в нас є виключно слова та побажання, але немає концептуальних пропозицій і конкретних рішень щодо розвитку. Пропозиція звільнити Кличка чи інших посадових осіб - це рішення персонального характеру.

Я б не став аналізувати все, що ми знаємо лише зі слів, тому що диявол, як завжди, криється в деталях. Поки ми не побачили деталі, нам може все подобатися, а потім може виявитися, що все це неприйнятно.

Складно щось оцінювати тільки за персональним складом, робити висновки на підставі особистих очікувань від людей, які зайняли певні посади. Але я особисто знаю приблизно половину цих людей, і в мене є дуже великі надії на значну частину уряду. І сам прем’єр-міністр, і заступники, і міністри дають підстави сподіватися, що цей уряд не просто може, а повинен стати найкращим за всі часи незалежності.

- Зараз багато говорять про обіцянку нового прем’єра досягти 40% зростання економіки протягом 5 років. З вашої точки зору, наскільки це реально і за рахунок яких галузей?

- Щодо реальності. Це дуже складно, але реально. Моя оцінка – це можливо, і це значить, що зростання щороку складе 7%. Такий щорічний зріст через складний відсоток дає за 5 років 40%. І це дуже багато, як для сталої економіки.

Фактично неможливо зараз досягти цієї мети для економік західних країн – Британії, Німеччини, Сполучених Штатів чи Канади. З іншого боку, нерозвинуті країни мають таку можливість. Ми бачили зростання в рік і 10, і більше відсотків. Китай зростав стало близько 10% протягом 20 років. Східноазійські тигри теж зростали протягом десятків років на великий відсоток.

Що стосується України, ми - найбідніша країна Європи за ВВП на душу населення. Наш базовий рівень дуже низький. Відштовхуючись від низької бази, зростати значно легше. Буквально одне нове велике підприємство вже додасть 1% до ВВП.

Щодо того, як це робити. Є декілька напрямків, я би не став говорити про галузі. Якщо зараз Кабмін почне займатися преференціями у певних галузях, це дорога в нікуди. Сучасний підхід – це не допомога айтішникам, суднобудуванню чи ракетобудуванню. Це загальна дерегуляція, полегшення правил гри, створення суцільного привабливого клімату для заходження сюди великих західних інвесторів.

Чому саме західних? Тому що в них є гроші і технології. І якщо гроші ще можна знайти десь під матрацами, то в нас поки що немає механізмів, як перетворити ці підматрацні гроші на інвестиції. Фінансовий сектор цим займається, але якщо нам потрібні інвестиції вже наступного року чи через рік, то це можуть забезпечити лише великі західні технології, які прийдуть сюди тоді, коли будуть загальні покращення правил гри і верховенство права стане реальним. Коли буде працювати закон, суд та правоохоронні органи будуть чесними, некорумпованими, тобто закон буде вище за все, а не дружба з президентом чи з якимись органами влади. Відсутність верховенства права – це найперша перепона для економічного зростання.

Друга можливість – це величезна тінь в Україні. Тіньовий сектор займає приблизно 40%. Це та економіка, яка нібито в країні є, але вона не потрапляє в статистику і не підлягає оподаткуванню. Виведення з тіні – це наш ресурс для збільшення офіційного рівня ВВП.

Третій напрямок – це швидка приватизація. Ми розуміємо, що наші державні підприємства гальмують розвиток, бо вони неефективні, недоінвестовані і недостатньо добре розвиваються. Потрібна приватизація Укрспирту, обленерго й інших підприємств, де є велика частка держави.

Наступний напрямок – це реформа вільного обігу сільськогосподарських земель. Це дозволить залучити в країну великі обсяги фінансування, сучасні технології. Закон має бути ліберальним, щоб іноземці змогли купляти землю, тоді ми отримаємо великий приток іноземного капіталу. За оцінками різних західних інститутів, 1-1,5% щороку дасть тільки відкриття ринку землі.

Окрім цих чотирьох напрямків, є ще й інші. Наприклад, накопичувальна пенсійна реформа підштовхне економіку, хоча й не одразу. В цілому, якщо зробити всі ці речі та забезпечити верховенство права, ми зможемо зростати і на 7%, і більше.

Про податкові ініціативи

- Що ви думаєте з приводу податкових ініціатив Зеленського? Що відбуватиметься з ФОПами, і чому на малих підприємців так міцно вішають ярлик «внутрішній офшор»?

- Це дуже пов’язано з тіньовим сектором. Внутрішній офшор – це коли підприємець на спрощеній системі оподаткування має можливість сплачувати значно менші суми податків, ніж на загальній системі. Це дещо нетрадиційна практика. В Україні це було необхідністю. Система функціонує вже 20 років.

Справді, коли громадянин працює сам на себе, його доходів не вистачає, щоб утримувати бухгалтера та вести облік. Тому існує три категорії спрощенців, які платять податки за спеціальною програмою, менш обтяжливою для обліку.

Великі підприємства нерідко зловживають цим, мімікруючи під фізичних осіб-підприємців. Ресторани чи магазини трансформуються на папері в купку незалежних фізичних осіб-підприємців, які нібито ведуть цю діяльність. Вони ведуть нелегальний облік. Умовно кажучи, каса в супермаркеті – це окремий ФОП, який продає товар, але ми розуміємо, що це не так.

На папері це виглядає як «купа ФОПів продала купу різних товарів і окремо їх закупила». Така ж ситуація і в великих ресторанах, де використовують кілька чеків. Один ФОП, інший ТОВ, чай вам приготувала ТОВка така-то, а салат вам нарізав ФОП Петренко. Це мімікрія. Зрозуміло, що це треба міняти, бо ресторанам, які працюють на легальній системі оподаткування, складніше конкурувати. Таким чином, ми допомагаємо тим, хто мімікрує.

Чи можна так робити? Чому так сталося? Тому що податкова служба не є тим, ким вона повинна бути. Вона не є сервісною службою, яка допомагає обліковувати, сплачувати податки. Замість цього вона виконує завдання – вибити з бізнеса якомога більше платежів.

Якщо державна фіскальна, чи державна податкова служба, як вона по-новому називається, буде не битися за обсяг платежів, а займатися виключно допомогою при чіткому нарахуванні і сплаті податків, щоб все було по закону, а не «якомога більше», тоді ми зможемо заборонити мімікрію. Не тих спрощенців, які є реальними спрощенцями – до них ще досить довго руки не дійдуть, а оті великі підприємства, які прикидаються маленькими.

Державна фіскальна служба має мету наповнити бюджет. Це неправильна мета. Важливіше за все - законність і справедливість нарахування податків, у чіткій відповідності до Податкового кодексу. Тобто, якщо, наприклад, підприємство заплатило більше, ніж воно повинно заплатити, то ДПС повинна прийти до підприємства і сказати: «Ви заплатили більше, занадто багато, заберіть гроші назад».

В сьогоднішніх умовах це неможливо. Потрібна зміна філософії державної податкової служби. Вона повинна вимагати від бізнеса платити чесно.

Чому президент про це заговорив? Ну, ми розуміємо, що це, в першу чергу, вимоги наших великих міжнародних партнерів. Я так думаю.

Про інвестиції

- Як президент інвестиційної компанії, які ви бачите інвестиційні можливості в сучасній Україні? Які топ-3 рішення необхідно прийняти, щоб пожвавити ситуацію?

- Конкретні рішення? Конкретні підприємства, куди інвестувати? Напевно, це недоречно. З тих інструментів, які ми на сьогодні маємо, найкращий інструмент для інвестицій – це облігації внутрішньої державної позики, які користуються попитом в останні кілька місяців.

Сюди прийшло понад 3 млрд доларів від іноземців, що купили ОВДП у гривні. Українські громадяни, фізичні особи, теж купляють цінні папери, обсяги купівлі зростають. Тому що дохідність за ОВДП – найвища. У гривнях це приблизно на сьогодні близько 16%, у валюті це 5-6%, і тут немає податків на доходи фізичних осіб. Фізична особа сплачує з цих доходів лише 1,5% військового збору.

Якщо перевести ці умови для тих, в кого є банківські депозити, це буде значити, що ОВДП приносять приблизно 19%, тому що депозит мінус податок – це ті самі 16%. Це значно вигідніше, ніж депозити. Держава повністю гарантує ці папери, на відміну від банків, де Фонд гарантування вкладів може забезпечити повернення лише 200 тисяч грн.

А тут весь обсяг інвестицій, 10 млн грн - гарантована державою сума. Тому це, безумовно, інструмент номер один на українському ринку. Інших інструментів, доступних для українського громадянина, немає. Долар чи щось таке не є інструментом. Тому ми не можемо назвати топ-3 інструментів, які є зручними вже сьогодні.

Якщо казати про галузі, Україна має потенціал в агропромисловому секторі. Там може бути велика додана вартість, якщо згадати, що агросектор - це не тільки робота на землі, це ще й переробка агропродукції. Сьогодні велика частина експорту – це сировина. Пшениця чи кукурудза, але не макарони, і навіть не мука.

Покращення інвестиційного клімату запустить велику кількість нових підприємств, які будуть переробляти нашу агропродукцію, зерно, фрукти, овочі, і це все можна буде і споживати тут, і вигідно відправляти на експорт, щоб к країну поступала іноземна валюта.

Крім того, Україна дуже серйозно потребує покращення своєї інфраструктури, довгострокових проектів для великих інвесторів, починаючи від якихось там містечок, де треба покращувати системи водопостачання, газопостачання, каналізацію. Там вже майже сторічна інфраструктура, вона в жахливому стані і потребує великих вкладень.

Значного фінансування вимагає і транспортна інфраструктура – дороги, порти, аеропорти. Все це буде окупним при кращому інвестиційному кліматі. Я впевнений, як тільки клімат покращиться, сюди можуть прийти десятки мільярдів доларів протягом кількох років.

Тарас Козак

Про СПЛІТ

- Якої ви думки з приводу законопроекту про СПЛІТ, який мають прийняти найближчим часом? Як він вплине на ринок фінансових послуг?

- Я підтримую цей законопроект. Банківська система на сьогодні вже стала очищеною і здоровою, капіталізованою, вона має над собою відповідний нагляд. Регулятор, Національний банк України – є кращим регулятором зі всіх, які в Україні присутні. Інші фінансові регулятори – це Нацкомфінпослуг, Комісія з цінних паперів, енергетичні регулятори. Нацбанк – це найбільш переможний регулятор.

Інша частина фінансового сектору є менш прозорою. Хто володіє страховою компанією? Незрозуміло. Який там капітал, активи, який нагляд над ними? Це дозволяє схематозити там. Велика частина страхування – це не є класичне страхування. Це оптимізаційне страхування, воно стосується податків, виведення незаконних коштів за кордон тощо.

Комісія з фінпослуг, яка є регулятором цього ринку, недостатньо спроможна і з точки зору законів, і з точки зору фінансового самозабезпечення. Є ціла низка причин, чому вона щось не може зробити. Почистити цей ринок так, як почистили банківський.

Треба або посилювати цю комісію, міняти людей, давати їм значно більше грошей, змінювати законодавство, або цю комісію ліквідувати і розділити функціонал між регуляторами, які більш спроможні. Більшу частину віддати в НБУ – страховий та фінансовий ринок. Маю на увазі фінкомпанії, які займаються кредитуванням населення. Невеличка частина – це недержавні пенсійні фонди і фонди фінансування будівництва. Їх буде контролювати Комісія з цінних паперів.

Я думаю, що це значно покращить регулювання цих ринків. Регулятори стануть більш спроможними, зокрема, Комісія з цінних паперів. Результатом цього всього буде кращий стан небанківської фінансової системи. Споживачі цих послуг, в першу чергу, громадяни України, будуть розуміти, що застраховані речі з великою ймовірністю відшкодують, якщо станеться якийсь прикрий випадок. Не так, як зараз, коли відшкодування – це скоріше виняток, ніж правило, при страхуванні в українських компаніях.

- Ми багато спілкуємося з банками і постійно питаємо «коли новий продукт?», «коли іпотека?», «коли перейдете в онлайн», все постійно зводиться до нескінченого очікування кращих часів. Це колись завершиться?

- Фондовий ринок живе очікуванням кращих часів, напевно, з 2007 року. Тоді часи були досить непогані. Сьогодні краще не стало. Але покращення вже на відстані витягнутої руки.

Здається, що закон про СПЛІТ буде прийнятий і ухвалений протягом місяця. Це суттєво вплине. Закон про похідні фінансові інструменти буде ухвалений до кінця цього року. Тобто є велика імовірність ухвалення дуже необхідних законів і про страхування, і про накопичувальну пенсійну систему.

Ціла низка законопроектів роками лежить у Верховній Раді, не рухаючись нікуди, тому що треба було шукати консенсус між різними політичними силами, а цей консенсус не знаходився, тому що політичні сили мали різні інтереси в різних галузях економіки и були не зацікавлені в очищенні цього ринку.

Ринки були неефективними, і на цій неефективності заробляли люди, які мали певний політичний вплив. Щоб зробити їх ефективними, треба цих людей позбавити контролю за ринками. Зараз ця можливість з’явилася. Значно менше стало людей, які можуть своїми діями зупинити позитивну трансформацію фінансового сектору.

Консолідована політична сила, яка має більшість у парламенті, яка має свій уряд, до якої відноситься президент, тобто Зеленський і його команда, де рішення ухвалюються консолідовано, їх не треба ні з ким погоджувати  - в економічному сенсі це дуже позитивно виглядає. Команда молода і активна, хоче щось змінити.

Ми бачимо, що протягом майже двох-трьох тижнів, коли вже почався діловий сезон, з середини серпня команда дуже швидко, активно працює над законопроектами. Це вселяє надію, що це покращення буде не колись, а вже зараз. До кінця цього року ми маємо побачити ухвалення цих законопроектів, у наступному році буде імплементація, в 2021 році ми вже можемо очікувати, що це покращення почнеться, бо маємо підстави.

Про облікову ставку НБУ

- Що відбуватиметься з депозитними та кредитними ставками цієї осені? Поступове зниження облікової ставки НБУ призведе до певної корекції?

- Звісно, ставки здебільшого падають. Національний банк ще на початку літа опублікував свої прогнози по ставці до кінця 2020 року, і ми знаходимося у процесі зниження облікової ставки.

Гроші ставатимуть дешевші, це значить, що дешевшими ставатимуть і кредити для українських громадян і бізнесу. З іншого боку, і депозити теж будуть приносити менше. Це все зав’язано на інфляцію, інфляція знижується, і ставка буде падати разом із нею.

Крім того, зниження облікової ставки призведе до таких наслідків, як зменшення платежів із державного бюджету за позиками. Ми вже казали, що ОВДП – це найкращий інструмент, в тому числі і тому, що за ним є величезні відсотки - 16% річних у гривнях сплачує бюджет за цими паперами.

Зниження облікової ставки буде мати наслідком зниження відсотків за ОВДП. Це все позитивно вплине на зростання нашої економіки, тому що дешевшим буде і фінансування, залучення кредитних коштів у економіку. Тому ставки будуть падати.

До якого рівня вони впадуть? Складно казати, мені здається, що Національний банк міг би знижувати облікову ставку швидше, на 1%, а не на 0,5%. Щоб до кінця року ставка могла впасти до 14%. Але, скоріше за все, вона не буде такою низькою.

Кожен додатковий відсоток облікової ставки фактично підвищує вартість ресурсу для економіки. Це все взаємопов’язано, і коли на фінансовому ринку дохідності високі, то кредитувати реальний сектор менш цікаво, ніж банківський сектор. Тому банківський сектор інвестує здебільшого в державні цінні папери, а не фінансує економіку.

Про ринок землі

- Усі обговорюють запуск ринку землі – у грошовому виразі, які ваші очікування для українського бюджету?

- Ми поки що не розуміємо, який буде дизайн запуску вільного ринку землі. Може бути декілька різних дизайнів.

Можуть надати дозвіл фізичним особам, які є фактичними власниками землі сільськогосподарського призначення, щоб ці особи могли торгувати між собою чи продавати землю компаніям, а може, і іноземцям. Це один варіант. У цьому випадку бюджет мало що отримає.

Може бути інший формат запуску, коли почнеться це все з продажу земель, власником яких наразі є держава. Взагалі держава, або державне підприємство якихось органів місцевої влади. В цьому випадку від продажу цієї землі держава, звісно, буде отримувати великі доходи. Обсяг тих доходів складно зараз назвати, тому що немає розуміння, як це буде запускатись.

Якщо буде третій варіант -  комплексний підхід, одночасно і те, і те, якщо буде дуже ліберально це все побудовано, тобто, іноземці зможуть купляти, компанії чи юридичні особи зможуть, тоді, на мій погляд, будуть мільярди доларів щорічно приходити в країну.

Частина з них – іноземні кошти, частина – гроші, виведені нашим бізнесом за кордон. Зараз вони будуть повертатися. В будь-якому випадку це мільярди доларів.

- Чи може українська земля стати предметом внутрішніх інвестицій для українського населення (в якості активу), або це незмінно призведе до спекуляцій?

- Що таке спекуляція? Слово «спекуляція» має негативну конотацію, тому що в Радянському Союзі спекулянти – це були якісь такі погані люди, які наживалися, мовляв, на чомусь там. Насправді, спекуляція – це є інвестування на короткий термін. Коли купили, а через місяць чи тиждень продали.

Слово «спекулянт» у цивілізованому світі не має негативного відтінку. Зрозуміло, що громадяни будуть купляти, будуть продавати, можливо, буде якимось чином обмежена дохідність таких операцій. Зараз обговорюється варіант запуску ринку землі – якщо земля у власності була лише декілька років, треба податковими механізмами обмежувати дохідність. Купив-продав протягом року – значить, 50% податок.

Якщо цих речей не буде, то спекулянтів буде більше. Спекулянти приносять позитив на ринок, тому що вони створюють ліквідність. Коли немає спекулянтів, немає можливості купити і продати. Тому я би не став сильно обмежувати спекулятивну складову.

Про середній клас в Україні

- Які, за вашої точки зору, необхідні умови для формування в Україні платоспроможного середнього класу?

- Середній клас може виникнути тоді, коли зросте економіка. Що таке середній клас? Це скоріше працівники, ніж бізнесмени. Працівники великих підприємств, IT-працівники, інженери, люди, які мають високооплачувані робочі професії – вони всі зможуть отримувати прибутки лише тоді, коли наша економіка буде значно сильнішою.

Якщо поділити ВВП України, десь приблизно 100-130 млрд доларів, на кількість населення, то в нас виходить, що ВВП на душу населення складає приблизно 3000 доларів на людину. Іншими словами, це приблизно 250 доларів на місяць. Ніяк не можна вважати, що при такому середньому доході може виникнути якийсь суттєвий прошарок середнього класу. Для цього треба, щоб ВВП на душу населення зріс як мінімум вдвічі, а то і втричі. Бо за визначенням, середній клас – це людина, яка може купити машину раз на три роки. Але за нинішніх доходів це нереально. Ні про який автомобіль не може йти мова.

До створення середнього класу призведе тільки суттєве зростання економіки протягом багатьох років. А для цього потрібні інвестиційний клімат, верховенство права і далі за списком. Без зростання економіки створити середній клас в Україні –  неможливо.

За матеріалами Maanimo.com
Коментарі