Віталій Шапран: «МВФ цікавить два питання - збалансований бюджет і хід реформ»

З початку осені уряд вже встиг прийняти кілька важливих рішень, але на черзі - переговори з МВФ, які вирішать ситуацію в країні ще як мінімум на рік. При цьому в Україні залишаються й інші питання, що хвилюють громадськість: трудова міграція, ціни на газ, перспективні галузі, інвестиції і валютний ринок. Про це Maanimo поговорив із головним експертом Ради НБУ Віталієм Шапраном.

Коментарі

Про ставку НБУ

- На початку місяця НБУ вже знизив облікову ставку до 16,5% річних. Це початок масштабного курсу щодо поетапного зниження ставки?

- Процес уже стався, ринок очікував 0,5-1,0 п.п., як бачимо, очікування виправдалися. Раніше НБУ оголосив про початок циклу зниження процентних ставок і дотримується цього анонсу. У довгостроковому періоді дезінфляційний тренд на обличчя, інфляція в 2019 році буде менше, ніж в 2018 році. Тому поступове зниження облікової ставки, швидше за все, продовжиться, але буде залежати від ряду факторів, що впливають на інфляцію.

Про заробітчана

- Заробітчани стали переказувати помітно більше грошей в Україну, за 7 місяців 2019 року зростання склало 13%. З чим це пов'язано і як відбивається на внутрішній торгівлі?

- По-перше, процес трудової міграції поки що має тенденцію до зростання. Хоча, звичайно, на практиці в точних цифрах це показати складно, саме такі непрямі фактори показують, що міграція зростає, хоча і меншими темпами, ніж було рік-два тому. По-друге, ревальвація гривні на тлі хоч і невеликої, але інфляції призвела до того, що заробітчанам доводиться додому переказувати більше валюти.

Про МВФ

- Одна з позитивних новин - Україна розрахувалася з МВФ за програмою stand-by 2014 року. На черзі виплати за 2015 рік. Наскільки економічно «безболісно» Україна зможе продовжувати погашення зовнішнього боргу?

- «Stand-by» - це кредити, які завжди зберігалися в резервах, тобто прямого впливу на економіку країни вони не чинили. Завдяки політиці НБУ і досить сприятливій кон'юнктурі ринків обсяг ЗВР НБУ зберігся на високому рівні - на початок осені - 22,015 млрд доларів.

- В Україну прибула місія МВФ, на зустрічі з якою будуть обговорюватися можливості відновлення співпраці з нашою країною. Чи є ризики отримати відмову і з якої причини?

- Ризики є завжди. МВФ цікавить зазвичай 2 питання - збалансований бюджет і хід реформ. Те, що міністром фінансів залишилася Маркарова, я думаю, знижує непорозуміння між МВФ і Україною. Що стосується реформ - ми бачимо, що в країні запрацював антикорупційний суд, у Раді є цілий пакет законів, які не могли прийняти вже багато років, і є надія, що вони будуть прийняті до кінця року. Так що ризики відмови з боку Фонду, на мою думку, мінімальні.

Про закупівлю газу

- У «Нафтогаза» з'явилася нова послуга закупівлі газу за літньою ціною. З огляду на те, що у багатьох українців просто немає такої суми грошей, щоб одразу внести оплату за газ, хоча саме такі люди часто потребують подібних програм, то як бути людям у цій ситуації?

- Я думаю, що цей продукт «Нафтогазу» цілком заслуговує на увагу, але за ним стоїть просте бажання профінансувати восени закупівлі газу на зиму і в газосховища. Думаю, що цей продукт буде цікавий українцям і трохи зніме традиційне осіннє загострення соціального питання разом із початком опалювального сезону.

Про ринок землі

- Кабмін дозволить іноземцям купувати сільгоспземлі в Україні, обґрунтовуючи це тим, що таким чином можна забезпечити найбільше економічне зростання. Чи так це?

- Безумовно. По-перше, інвестори більш активно йдуть у країну, коли їхні проекти базуються на приватній власності і мають якийсь рівень ліквідності, ті можуть бути продані. Оренда землі - це нульова гарантія продовження проектів у довгостроковому періоді. По-друге, земля для банків - це досить тверда і відносно ліквідна застава, тобто разом зі зняттям мораторію на землю зросте кредитування. Є різні експертні оцінки, але в цілому думки сходяться на тому, що ми втрачаємо 1-2% зростання ВВП на рік саме через мораторій на продаж землі.

Про інвестиції

- Україні необхідно підвищувати інвестиційну привабливість для розвитку бізнесу. В останні 2 роки цьому сприяв у тому числі і розвиток туризму, про що говорить зростання країни на 10 позицій в Індексі конкурентоспроможності в цій сфері. Які ще українські галузі можуть допомогти залучати інвестиції?

- Через гарний земельний фонд і кліматичні умови для України галуззю для інвестицій номер один залишається агробізнес. Непогані перспективи тут є в енергетичного бізнесу й IT. У найближчі 2-3 роки дуже гостро постане питання будівництва інфраструктури. Зростання врожаю зернових з 40 до 70 млн тонн призвело до того, що раніше існуюча частково радянська інфраструктура просто не витримує. Тому дороги, елеватори, ж/д термінали, термінали в морських і річкових портах - це та інфраструктура, яка повинна дозволити перевозити, зберігати і частково переробляти зростаючі обсяги врожаю, так що на інфраструктурні проекти попит залишатиметься дуже високим у найближчі 3-5 років , вони просто можуть стати необхідністю, що забезпечує подальше зростання.

Про купівлю валюти

- У серпні українці купили через банківську систему 1,4 млрд доларів готівкою, тобто на 97 млн ​​доларів більше, ніж продали. З чим пов'язана така активна купівля валюти: банальне відновлення ділової активності або ж вплив зовнішніх чинників?

Якщо ви візьмете споживчий кошик наших громадян, то побачите, що частка імпортної продукції там досить велика. Побутова техніка, автомобілі, частина продуктів харчування - це чистий імпорт або доведений тут продукт до стадії споживання з імпортних комплектуючих, наприклад, сбір автомобілів. Тому при тому, що доходи громадян зростали - це видно по середній з/п, яка вже номінально всього на 60-80 доларів в Україні менше, ніж у Болгарії, українці, звиклі до реакції цін імпортних товарів на девальвацію, запасаються дешевими доларами. Я не бачу в цьому процесі ніякої загрози для ЗВР або фінансової стабільності.

За матеріалами Maanimo.com
Коментарі