Вікторія Остапчук: «В IP-сфері зараз спостерігається стагнація»

Кілька років тому український уряд вирішив реформувати сферу інтелектуальної власності і створити IP-cуд. Вимоги до реєстрації торгових марок стають дедалі жорсткішими. Про те, чи дає це результат, і як зараз розвивається IP-сфера, розповіла в інтерв'ю для Maanimo керуючий партнер Патентно-юридичної агенції «Синергія», патентний повірений України, адвокат Вікторія Остапчук.

Коментарі

- У липні набрала чинності постанова Кабміну про підвищення вартості реєстрації торгової марки в 4 рази. Подорожчало і володіння патентами. Вже є помітний ефект від цього рішення? Мабуть, намічається тенденція до зниження кількості реєстрацій ТМ?

- Постанова Кабінету міністрів вступила в силу 19 червня. Поки що ми бачимо дані на сайті Укрпатенту за поданими заявками тільки за серпень. Можна відзначити невелике зниження. Але більш повна картина буде видна, коли з'являться дані за вересень.

- У 2016 році Держслужбу інтелектуальної власності передали в розпорядження МЕРТ. На що вплинула ця реформа? Як ви вважаєте, чи повинен цим займатися окремий держорган, або достатньо лише підрозділа в складі Міністерства?

Безумовно, цим повинен займатися окремий державний орган. Ще в 2016 році, коли реформування тільки почалося, і було прийнято рішення про скасування Державної служби інтелектуальної власності, Кабінет міністрів затвердив Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

Згідно з Концепцією, за підсумками першого етапу реформ повинен був з'явитися новий національний орган з питань інтелектуальної власності, але він, на жаль, ще досі не створений. Ми вважаємо, що потрібно все ж реалізувати цю Концепцію і сформувати такий орган.

- В Україні створили Вищий суд з питань інтелектуальної власності, однак про нього поки мало що відомо. На якому етапі розвитку зараз перебуває IP-суд?

- Деякий час проходив конкурсний відбір на позиції суддів цього суду. На жаль, зараз цей відбір, за моїми даними, призупинено, і незрозуміло, коли все-таки цей суд почне роботу. Будемо чекати новин.

 

 

- Чи був помітний протягом року прогрес в IP-сфері, і як ситуація в цій сфері відбивається на економіці країни? Які головні події за останній рік ви можете виділити?

- Як практикуючий патентний повірений, не можу сказати, щоб в цій сфері був помітний прогрес. Важко навіть виділити якусь дійсно значущу подію або зрушення в цьому питанні.

Цілий рік уряд працював над створенням IP-суду, проте він так до сих пір і не почав функціонувати. В цілому, реформування системи інтелектуальної власності не відбулося, тому поки у нас в цій сфері спостерігається стагнація.

Безсумнівно, це впливає і на економіку країни, оскільки якість захисту інтелектуальної власності на державному рівні не поліпшується і програє іншим країнам. Це перешкоджає і інноваційному розвитку всередині країни, і підвищенню конкурентних здібностей держави на глобальному рівні.

Крім того, в цьому році уряд підвищив розміри офіційних зборів. У зв'язку з цим є побоювання, що український бізнес буде менше захищати свою інтелектуальну власність.

- Відомо, що в Україні часто використовують патенти, термін дії яких в ЄС вже вийшов, наприклад, в фармацевтиці. Наскільки ми відстаємо від європейських країн?

- Ми займаємося патентуванням в IT-сфері, і з такою проблемою не стикалися. У фармацевтиці вона напевно є, але це повинен коментувати фахівець.

- Як часто вам доводиться розбиратися з кіберсквотерами і вирішувати доменні спори? Айтішники намагаються якось захищати свої проекти заздалегідь, або частіше приходять, коли вже виникла проблема?

- З кіберсквотинґом і доменними спорами ми працюємо дуже часто, це одна з основних сфер нашої спеціалізації. Айтішники звертаються на різних стадіях, але в останні роки часто приходять на ранньому етапі розвитку проекту. Можливо, так складається тому, що юристів, що спеціалізуються на вирішенні проблем IT-бізнесу, стає більше. Тематика IT дуже широко висвітлюється, на території України проводиться багато конференцій, семінарів, це питання популяризують.

Власники IT-стартапів вже зараз намагаються звертатися за допомогою, коли продукт перебуває ще тільки в процесі розробки. Таким чином вони можуть належним чином врегулювати свої договірні відносини з розробниками, зареєструвати торгову марку, в тому числі на території іншої країни, якщо продукт комерціалізується за кордоном.

- Чи можна застосувати в Україні концепцію "Джон Доу"?

- Ні, вона не може бути застосована. Судовий процес такого роду в Україні не є можливим, так як законодавством не врегульовано порядок звернення до суду проти невідомої особи при порушенні авторських прав. Потрібно подавати позов до конкретної особи, вказувати її в якості відповідача.

- Розкажіть про випадки "брендсквотинґу", коли іноземні компанії не могли зайти на український ринок через те, що їх торгову марку тут уже зареєстрували.

- Таких випадків було дуже багато, і до сих пір подібне трапляється. Одним з найгучніших випадків сталася сварка про доменне ім'я Google.ua. Тоді була зареєстрована торгова марка «ГОУ ОГЛЕ», з метою зайняти відповідний домен. Знадобилося кілька років і кілька судових процесів, щоб позбавити українську компанію прав на цей домен.

Велика кількість таких випадків пояснюється досить просто. Іноземні компанії не відразу здійснюють реєстрацію своєї інтелектуальної власності на території України. Вони розраховують свій бюджет, дотримуючись черги. В першу чергу реестрації підлягають пріоритетні країни. І коли компанії нарешті приходять в Україну, виявляється, що домен або торгова марка вже знаходяться у власності іншої особи.

Звичайно, правовласник несе свою частку відповідальності в захисті своєї інтелектуальної власності. У той же час, в Україні цим питанням займається відомство по торговим маркам, яке проводить експертизу заявлених на реєстрацію позначень по суті. Але, на жаль, відомство іноді допускає до реєстрації торгові марки, які можуть ввести споживача в оману щодо особи, яка надає послуги або виробляє товари.

На практиці такі спори, як правило, вирішуються тільки в суді. У більшості випадків іноземним правовласникам вдається відсудити свою інтелектуальну власність. Але це, звичайно, забирає часові та грошові ресурси. Також відомі випадки, коли вдається домовитися мирним шляхом.

- Як убезпечити українські бренди при виході на європейський ринок? Що робити, якщо власник бренду відкриває інтернет-магазин в країні, яка не є учасником Мадридської системи?

- Звичайно, рекомендується офіційно реєструвати свої бренди в інших країнах. Якщо ми говоримо про реєстрацію торгових марок, то досить зручно робити це відповідно до норм Мадридської системи.

Якщо країна не є учасником Мадридської системи, то рекомендується пройти процедуру державної реєстрації торгової марки безпосередньо у відомстві відповідної країни. Таких країн не дуже багато, але все ж вони є. Зазвичай потрібно звертатися до патентних повірених цієї країни.

Але все більше і більше країн потихеньку приєднуються до Мадридської системи. Наприклад, в цьому році список учасників вже поповнили Канада, Бразилія і Малайзія.

- Щоб українські підприємства не реєстрували торгові марки в офшорах, уряд вніс до Податкового кодексу ряд змін. Чи допомогло це?

- Уряд щороку посилює податкові вимоги до роялті-платежів, і так, це допомагає. Українські бізнеси або переходять в інші юрисдикції, або повертають свої торгові марки на територію України.

- Глава ГТС Максим Нефьодов планує закрити Митний реєстр об'єктів права інтелектуальної власності, тому що вважає, що можна обійтися тільки системою паралельного імпорту. Чи згодні ви з цим рішенням?

- Наскільки мені відомо, зараз вже про це мова не йде. Але в цілому, якщо говорити про те, чи потрібен реєстр для ефективного захисту об'єктів інтелектуальної власності на митниці - ми за те, щоб реєстр все-таки існував, це практика розвинених країн, в тому числі Євросоюзу.

За матеріалами Maanimo.com
Коментарі