Узаконити неможна закрити: що чекає на колекторів в Україні

Новий законопроект, який регулює колекторську діяльність, на думку експертів, що представляють інтереси боржників, є сирим і практично повністю захищає права компаній, які допомагають стягувати борги незаконними способами. Представники колекторських компаній вважають, що вони діють тільки в законному полі і насильно ні з кого заборгованості не вибивають.

Коментарі

Нещодавно Верховна Рада України прийняла за основу депутатський законопроект № 2133 про захист прав боржників при здійсненні колекторської діяльності, який пропонує заборонити колекторам залякувати боржників, дезінформувати їх, погрожувати і надавати їм неправдиві дані щодо їх заборгованості. Maanimo розбирався, в чому специфіка цього законопроекту, а також які його сильні і слабкі сторони.

Ввічливість і конфіденційність як основа

Документ пропонує заборонити використання вульгарної і нецензурної лексики, фраз, які зачіпають честь і гідність боржника, його ділову репутацію, а також застосування сили. Саме на останній часто скаржаться представники боржників.

При цьому колекторам не можна у будь-який спосіб повідомляти про заборгованість третім особам. Тому що за фактом часто буває, що про це повідомляють і за місцем роботи боржника, і його родичів, друзів.

У пояснювальній записці зазначено, що за порушення порядку здійснення колекторської діяльності передбачено адміністративний штраф у 5-10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 тис. грн). Є штрафи і вище. Наприклад, за порушення у врегулюванні питань заборгованості щодо комуналки — від 340 до 850 тисяч гривень.

На перший погляд, законопроект дуже прогресивний, і нарешті держава почне по-справжньому, а не на словах, захищати боржників від усяких незаконних посягань колекторів.

Але експертне співтовариство досить неоднозначно оцінює цей документ, частіше висловлюючи негативне ставлення.

Так, як заявила maanimo керівник громадської організації «Кредитний майдан» Тетяна Руденко, це тільки здається, що даний законопроект регулює діяльність колекторських компаній і не дає їм діяти незаконно по відношенню до боржників — усякими способами вибивати борги у чесних кредитоотримувачів.

«Насправді, цим законопроектом просто намагаються узаконити, по суті, мафіозні структури. Взагалі я вважаю, що узаконювати діяльність колекторських фірм не можна — їх просто немає в Україні. А є напівкримінальні структури, які уклали угоди з банками та іншими фінансовими установами з вибивання боргів. І не важливо, якими методами: чи приходити вночі до валютного кредитоотримувача і виганяти усю його родину на вулицю, незаконно вимагаючи повернення боргу сьогодні і зараз, або у якісь інші способи».

У чомусь з експертом можна погодитися. Сьогодні в Україні існують цілком законні державні і приватні виконавчі структури, на які і покладено функції щодо повернення боргів, однак лише за рішенням судів. Тобто колектори можуть бути взагалі не потрібні.

Кримінальну відповідальність проігнорували

Аналогічної точки зору дотримується президент Всеукраїнської асоціації «Фінансова грамота України» Михайло Стрельников, який заявив maanimo, що представники колекторських фірм часто приходять на всілякі зустрічі для обговорення цього законопроекту і просто в комітетах Верховної Ради лобіюють для себе внесення десятків правок, що дають цим структурам необмежені можливості з вибивання боргів.

«Колектори вимагали і вимагають, щоб було узаконено ліцензування їхньої діяльності, щоб до другого читання в законопроекті було регламентовано дуже негативну норму — стягнення боргів за виконавчим написом нотаріусів. Також вони чомусь хочуть взяти на себе невластиву їм функцію — «вибивати» заборгованість щодо оплати за житлово-комунальні послуги».

коллекторы

Стрельников розповів, що раніше разом із іншими фахівцями подавав рекомендації до законопроекту про норму щодо притягнення до кримінальної відповідальності за грубі порушення колекторами законів України. Але це проігнорували.

Накопичено багато боргів

Якщо за цей законопроект все-таки проголосують у другому читанні, і його підпише Президент, то чинний вже кілька років мораторій на стягнення боргів по валютній іпотеці, буде автоматично знято. А це дійсно важливе питання і для боржників, і для банків. Адже він був у підвішеному стані вже багато років.  

В Україні насправді і фізичні, і юридичні особи накопичили багато боргів за різними кредитами та просто затягують з їхнім поверненням. Українці набрали по кілька кредитів у різних банках і роками не віддають їх. Так що в цьому сенсі фінансові компанії можна зрозуміти, як і зрозуміти прагнення не мучитися самим поодинці, а укласти договори з колекторськими компаніями, щоб ті вирішували питання щодо повернення боргів.

Хто збирає борги?

Проте затяті противники законопроекту №2133 вважають, що до 80% токсичних кредитних портфелів банків припадає на юридичні особи, які безпосередньо пов'язані з самими фінансовими установами. Тому так складно повернути велику частину заборгованості банкам.

Михайло Стрельников упевнений, що документ у першу чергу спрямовано на «боротьбу не з такими юрособами, а зі звичайними українцями, які взяли кредити на невеликі суми в банках та інших фінустановах».

Що думають з цього приводу самі колекторські компанії? Слід зазначити, що на контакт з таких питань вони йдуть неохоче. Maanimo вдалося отримати коментар від керівника однієї з таких компаній, але за умови нерозголошення імен та назв.

Так, на думку фахівця, колекторські компанії, звичайно ж, потрібні. Державні і приватні виконавчі компанії виконують рішення судів щодо примусового стягнення боргів. Справжні колекторські компанії працюють в іншій ніші.

«Ми займаємося інформаційною роботою з боржниками. Розсилаємо листи, де пояснюємо необхідність якнайшвидшого погашення боргів, розписуючи там найзручніші для боржника схеми погашення. Розмовляємо з ними за телефоном, шукаємо всілякі компроміси щодо погашення боргів. Тобто ми діємо чітко в досудовому процесі. Ніяким примусовим вибиванням боргів справжні колекторські компанії не займаються. Коли наші методи не спрацьовують, ми також подаємо в суди відповідні позови».

долг

Що стосується роботи з боржниками за житлово-комунальними платежами, то, як зазначив співрозмовник, нічого поганого в цьому він також не бачить. Комунальні установи також часто укладають з ними договори на здійснення такого роду діяльності.

Вибивають борги несправжні колектори!

На питання maanimo, хто ж тоді приходить додому до боржників і часом в дуже грубій формі і з порушенням українського законодавства займається вибиванням грошей, експерт відповів — це явно не законні колекторські компанії, а фірми, які діють поза законом. Відповідь не зовсім вичерпна, адже представники таких колекторських компаній приходять до боржників і діють від імені банків та інших фінустанов.

Що стосується законопроекту, то він однозначно буде доопрацьовано. Однак чи будуть в ньому враховані всі законні права боржників та побажання самих колекторів, і чи стане він дійсно правовим європейським актом, поки невідомо. Дискусії на цю тему тривають досить серйозні.

Матеріал підготував Олег Громов

Коментарі