Ексклюзив

Місяць простою: чи приведе карантин України до краю прірви?

1 Грудня 2020
1
Yaroslav Rizhok Читать на русском

Уже майже місяць українське суспільство живе в умовах обмежень у зв’язку з поширенням вірусної інфекції COVID-19. За цей час зупинився транспорт, пригальмувала торгівля, вимерло офісне життя. Економіка країни остигає, і вже ні у кого не викликає сумнівів, що за підсумками року ми опинимося в глибокому мінусі. Maanimo розбирався, що нам принесли тижні карантину і що чекає далі.

Як і в усьому світі, ділова активність в Україні знижується. Головний ефект від введення карантину – це скорочення ділової активності. Бізнес очікує зменшення товарообігу і обсягів виробництва. Різке уповільнення економіки готує її до переходу в фазу повноцінного кризи.

Сфера послуг не прислужила

Основний удар прийняла на себе інфраструктура: сфера послуг, торгівля, транспорт, імпортери. Торгівля обмежена реалізацією товарів критичної важливості і повсякденної необхідності: продуктів харчування, медикаментів, засобів гігієни та товарів для тварин.

Ресторани, кафе, бари вже на замку в очікуванні хвилі банкрутств. Сфера розваг просто може «померти». Кінотеатри, всілякі атракціони, спортзали та інші розважальні заклади повністю зупиняються через відсутність клієнтів.

Перевезення, починаючи від туристичних і закінчуючи вантажними, просядуть відсотків на 80%. Уже зараз в тритижневому простої знаходяться метрополітени і міжміські перевезення пасажирів автобусами та залізницею. Муніципальний транспорт ще жевріє, однак на нього накладено жорсткі обмеження – салон заповнюють лише на 50%, і то при наявності у пасажирів масок і документів. А в деяких містах вже введена пропускна система.

Реальний сектор: відновлять чи?

У той же час з посівною, як багато хто говорить, проблем не буде.

«Великі агрохолдинги до весняних польових робіт готуються заздалегідь. Так що карантин на них ніяк не вплинув», – розповів Maanimo віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців Віктор Скаршевський.

Правда, урожай в цьому році прогнозується нижче, але це не пов’язано з карантином. На зниження врожайності вплинула аномально тепла зима і недолік вологи.  

А ось дрібні фермерські господарства втратять багато. Їх продукція в основному знаходила реалізацію на ринках і продуктових крамницях, які в більшості своїй припинили роботу на час обмежувальних заходів.

Промислового виробництва також доведеться туго. Тут і так спостерігається негативний приріст з червня 2019 року. Але епідемія і пов’язані з нею обмеження – це фактично контрольний постріл промислових підприємств.

«Оцінки поки приводити рано. По всій видимості, нас чекає падіння в межах попередніх криз 2008 і 2014-2015 років », – підкреслює Скаршевський.

У 2009 році промисловість впала на 20,6%, в 2014-15 роках – на 21,1%. На ці показники і варто орієнтуватися за підсумками року. Відзначимо, що після кожного падіння українська промисловість так і не відновлювалася до колишніх рівнів.

Ті що йдуть в тінь

Ситуація обтяжується тим, що приблизно половина економіки України знаходиться в тіні. Тут ховаються всі ділові агенти, які не можуть вести діяльність при існуючій податковому навантаженні. Це своєрідна сіра зона для тих, хто не міг займатися легальною діяльністю, але продовжував вести ділову активність, дозволяючи собі і іншим утримуватися на плаву.

«Але «коронакриза» носить композитний характер. Це означає, що режим карантину завдав удар не тільки по легальній діяльності, але і по тіньовому обороту. Той сектор, який раніше рятував людей у важкі часи, зараз різко звузився», — пояснює Maanimo фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Звичайно, частково активність можна перевести в онлайн, хто ще не встиг цього зробити. Особливо це стосується торгівлі. Але на тлі загального падіння тут навряд чи буде значимий ефект для тіньового обороту.

Без роботи довго не протягнеш

Така різка зупинка економіки супроводжується масовими звільненнями. У підприємств не так багато варіантів скоротити збитки. Або звільняти людей, або відправляти персонал в неоплачувану відпустку, що, втім, для найманого працівника – одне і те ж. Лише небагато хто зможе скористатися правом, зафіксованим в Кодексі законів про працю, на збереження оплати в розмірі 2/3 окладу в просте.

Про масштаб можна судити по ситуації в Києві. Мер столиці Віталій Кличко нещодавно заявив, що в неоплачуваній відпустці перебувають близько 500 тисяч киян – це шоста частина міста.

Згідно з даними Торгово-промислової палати, в Україні близько 700 тисяч підприємств малого та середнього бізнесу, а це 3-4 млн зайнятих в цій сфері. Практично всі вони або не працюють, або зайняті частково. Близько 30% найманих працівників відправлені у відпустку за свій рахунок або переведені в простій на 2/3 окладу.

«Багато хто залишиться без коштів на життя. Люди довше місяця не протягнуть, а виникло соціальну напругу може привести до сумних наслідків для суспільства», — каже Скаршевський.

Надолужити згаяне

Розрахункові втрати становлять 120 млрд грн або 30% від приросту ВВП в місяць. «Якщо карантин триватиме два місяці, то втрати з’їдять весь запланований приріст економіки в цьому році», — відмічає Олексій Кущ.

Втрати виглядають не лінійно, тому що економіку заглушили штучно, а щоб її запустити знову, потрібно додатковий час. Саме тому все один місяць карантину буде дорівнює кількох місяців простою економіки. А якщо карантин триватиме 2-3 місяці, то і втрати будуть сумірні річного висловом.

Олексій Кущ пояснює: «Багато хто прогнозує V-подібний зростання після карантину. Тобто після різкого падіння слід очікувати такого ж вибухового зростання. Але це скоріше буде характерно для розвинених економік, наприклад, Китаю або США. В Україні швидкого відновлення чекати не доводиться»

Українці на карантині втрачають дохід і різко скорочують споживання. Психологічний ефект виразиться в тому, що деяких людей буде складно змусити повернутися до колишнього рівня витрат, навіть якщо у них з’являться гроші. Якщо не буде попиту, то і виробництво залишиться в пригніченому стані, отже, про інвестиції не може бути й мови.

Держави мають в своєму арсеналі можливості перезапустити економіку шляхом бюджетних субвенцій в будівництво інфраструктурних об’єктів, таких як дороги, лікарні та інше, а також фіскальні та кредитні стимули. Але Україна – злиденна країна, і ці заходи тут будуть непридатні.

Але це ближче до кінця року. А поки, згідно з останнім економічного огляду НБУ, кількість нових вакансій продовжує знижуватися, що відображає триваюче погіршення очікувань підприємців.

Матеріал підготував Максим Нечипоренко

Залишіть коментар

Коментарі

  1. Педро Зурита
    09.04.2020

    Украине пи…ц!!! К этому и шло. Но лучше ужасный конец, чем ужас без конца.