Спекотний сезон: чи готовий страховий ринок до спліту? – опитування

З 1 липня 2020 року буде реалізовано проект «спліт», який передбачатиме передачу нагляду за страховими та фінансовими компаніями, ломбардами та кредитними спілками від Нацкомфінпослуг до Нацбанку. Про готовність страхового ринку перейти під контроль нового регулятора, етапи реалізації проекту, а також про труднощі комунікації між страховиками та НБУ, Maanimo запитав у представників ринку страхування України.

Коментарі

Vyacheslav CHernyahovskiyВ'ячеслав Черняховський, Генеральний директор Асоціації Страховий бізнес:

Необхідно чітко розуміти – Україна вже перебуває в стані економічної кризи, викликаного пандемією. Ця криза тільки почалася, і буде посилюватися протягом наступних двох кварталів. Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння економіки України за підсумками 2020 року на 7,7%. За прогнозами НБУ, найбільше потрясіння чекає економіку в другому кварталі: вона скоротиться на 11%, безробіття зросте до 12%, а споживчий та інвестиційний попит з високою ймовірністю будуть залишатися пригніченими довше, ніж прогнозувалося в квітні.

Звичайно, ця криза торкнулася і страховий ринок. Згідно зі звітними даними Нацкомфінпослуг, у першому кварталі кількість договорів страхування (крім обов'язкового страхування від нещасного випадку на транспорті) скоротилася на 6,9%, кількість договорів страхування з фізичними особами скоротилася на 9,2%, валові премії також скоротилися на 13%.

Нацкомфінпослуг відзначає, що зниження валових страхових премій відбулося майже за всіма видами страхування, зокрема, в страхуванні майна – на 43%, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ – на 49,2%, страхування відповідальності перед третіми особами – на 41, 1%, вантажу і багажу – на 39,1%, фінансових ризиків – на 19,3%.

При цьому деякі види страхування постраждали ще сильніше. Зокрема, після декількох років стабільного зростання, вперше за період січня-квітня 2020 року кількість договорів ОСЦПВ знизилося на 4%. Кількість договорів міжнародного страхування "Зелена карта» в січні-квітні поточного року скоротилася на 23% в порівнянні з відповідним періодом минулого року, сума страхових премій впала на 31%. Показник кількості договорів квітня 2020 року, які дають найбільш чітке уявлення про масштаби впливу пандемії, в порівнянні з показниками квітня 2019 року, зменшився на 75%, обсяг премій – на 65%.

Незважаючи на складну ситуацію на ринку, страхові компанії продовжують сумлінно виконувати зобов'язання перед клієнтами і споживачами. При падінні страхових платежів валові страхові виплати за 1 квартал 2020 року, навпаки, виросли на 13,2% в порівнянні з відповідним періодом минулого року. 

Зокрема, в ОСЦПВ за підсумками січня-квітня 2020 року обсяг виплат до показників аналогічного періоду 2019 року збільшився на 10%, в міжнародному страхуванні «Зелена карта» – на 58%.

Очевидно, що така економічна ситуація – абсолютно невідповідний момент для передачі нагляду новому регулятору, це істотні ризики для стабільності ринку. Зараз жодна країна не змінює «правила гри», особливо підходи до регулювання фінансової галузі.

І основна проблема скоріше не в тому, чи готовий ринок, а в тому, наскільки готовий НБУ до повноцінного виконання функцій регулятора. НБУ заявляє, що готовність є, але у ринку та експертів дещо інша думка. Якщо коротко згадати, в чому ми бачимо неготовність НБУ якісно виконувати регуляторну функцію, то це наступне:

  • У НБУ немає антикризової програми для небанківського ринку. Немає загальної націленості на створення механізмів розвитку ринку: з тієї ж «Білої книги» чітко видно, що основний вектор регулювання – це контролювати і виводити з ринку, а не підтримувати і розвивати;
  • На сьогодні Національний банк не має необхідної нормативно-правової бази для державного регулювання і нагляду за небанківським фінансовим сектором, а є тільки посилання на нормативні акти Нацкомфінпослуг, кількість яких зараз перевищує 160. У НБУ зараз відсутні кваліфіковані фахівці в належній кількості, які могли б розробити весь комплект необхідних нормативних документів;
  • Брак практичного досвіду і розуміння небанківського ринку у співробітників (з 264 співробітників Нацкомфінпослуг в штат НБУ запрошено близько 20 осіб, що зовсім недостатньо);
  • Не розроблено повноцінних механізмів захисту прав споживачів, і недооцінюється масштаб цієї роботи (під нагляд НБУ перейдуть майже 2000 небанківських установ);
  • НБУ не готовий повноцінно приймати звітність небанківських фінансових установ.

У нас є системні зауваження до якості комунікації та взаємодії НБУ з ринком. По-перше, ще на етапі розробки «Стратегії-2025» ринок побачив, що переважна більшість наших зауважень до документу не були враховані без вагомої аргументації, комунікація в проміжках між проведенням робочих груп була схожа на спілкування з чорним ящиком: «надішліть на мейл, ми подивимося». Така ж приблизно ситуація склалася з проектом закону «Про страхування», коли нас поставили перед фактом, що робочі групи більше не будуть збиратися ні очно, ні в онлайні, а їхніх учасників з боку ринку просто ознайомлять з фінальною версією документа з мінімальним терміном для подачі зауважень, що негативно позначиться на якості опрацювання законопроекту. Ми разом з ще двома асоціаціями страховиків були змушені через цю ситуацію писати офіційний лист на ім'я Якова Смолія про необхідність відновлення діяльності робочих груп у віддаленому форматі в зв'язку з пандемією, але відповіді не було.

Поки спілкування НБУ з ринком виглядає дещо одностороннім – до ринку доноситься позиція майбутнього регулятора, але до зворотного зв'язку з цим не дуже прислухаються.

Велика частина причин для виникнення складнощів перерахована у відповіді на перше питання, будь-яка з них може «вистрілити». Від першого місяця роботи не очікуємо нічого особливого, крім вже озвученого НБУ наміру перевіряти виконання 850-го розпорядження Нацкомфінпослуг за капіталізацією. Важливо розуміти, що на розвиток небанківського ринку, на його майбутнє буде впливати не тільки «операційна» робота регулятора, але і його стратегічний підхід, загальний вектор, який, як я вже зазначив, не націлений на повноцінний розвиток ринку.

Перетяжко АндрейАндрій Перетяжко, голова Правління страхової компанії ARX:

Страховий бізнес залежить від загального стану економіки. Падіння економічної активності спричинило зниження валових страхових платежів. У першому кварталі вони впали на 13,4%. І не можна сказати, що все це – лише наслідок карантину, оскільки в першому кварталі було всього 3 тижні карантину. Ми бачимо, що від локдауна постраждали тільки компанії, які мають великий портфель туристичного страхування і Зеленої карти. Так, ці компанії зупинилися в один день, в зв'язку з закриттям кордонів, а решта-то бізнесу продовжувала працювати.

Основа страхового ринку – корпоративний сектор, а він продовжував працювати, незважаючи на карантин. Знизилися платежі тільки в сегменті рітейлу – ОСАГО, КАСКО та інші супутні види страхування. Традиційно, дуже невелику частку в страхових платежах займає страхування малого та середнього бізнесу, який найбільше постраждав від карантину. Але ці невеликі магазини, кафе і ресторани рідко страхують своє майно і відповідальність, тому вплив цього фактору на зниження платежів мінімальний.

Падіння дійсно було і викликано воно істотним скороченням кількості операцій по оптимізації оподаткування, які маскувалися під страхування. Це відбувається напередодні переходу регулювання до НБУ. І в другому кварталі зниження обов'язково буде. Частково це – результат локдауна, частково – скорочення схемного страхування.

Якщо аналізувати квітень, як перший місяць жорсткого локдауна, то з урахуванням максимально постраждалих сегментів, зниження для класичного ринку склало не більше 15%. І це був найгірший місяць. У травні зниження виявилося меншим, в червні ще меншим. А подальші прогнози робити складно. Але якщо другої хвилі не буде, то до жовтня ми повинні відновитися і навіть показати зростання платежів.

Що стосується схемного страхування, то за підсумками 2019 року його частка становила близько 42% валових платежів всього ринку. Тому зараз особливо важливо дивитися на ринок рітейлу, який непомічений в оптимізації оподаткування. По ньому можна заміряти реальний пульс страхового ринку.

Наша компанія пройшла кризову ситуацію досить безболісно. Квітень був пройдений без втрат, в травні вже спостерігалося невелике зростання. В цілому за 5 місяців ми зібрали на 15% більше страхових премій у порівнянні з минулим роком.

НБУ системно готувався до переходу страхового ринку під свій нагляд. Але, тим не менш, можна очікувати введення Нацбанком перехідного періоду для ринку, що дозволить регулятору вивчити нюанси страхування перш, ніж приймати жорсткі заходи до реальних порушників існуючого законодавства. Відкритим залишається питання – чи готові до нових вимог власники деяких компаній? Адже доведеться стати повністю прозорими за структурою власності, інвестувати додаткові гроші в капітал, сформувати всі необхідні резерви і не займатися операціями, які суперечать вимогам фінмоніторингу.

Для багатьох акціонерів на страховому ринку, так само, як і зараз на банківському ринку, буде виникати питання – чи дійсно я можу заробляти прибуток на вкладений капітал в таких умовах регулювання ринку? Ті, хто не зможе позитивно відповісти на це питання – будуть йти. Один із шляхів – об'єднання страхових компаній або перехід в статус брокера. Ми сподіваємося, це буде цивілізований відхід, і клієнти не постраждають.

За матеріалами Maanimo.com
Коментарі