Що таке дефолт? Причини та наслідки
Простими словами, дефолт – це ситуація, коли боржник не здатний розрахуватися за борговими зобов’язаннями. Таке може статися не тільки з фізособою або підприємством, але і з цілою державою.
Якщо це станеться, то Міністерство фінансів може заявити про повне банкрутство, а може визнати свою тимчасову неплатоспроможність і домовитися з кредитором про відстрочку платежу і реструктуризацію боргу. Тимчасовий дефолт називають технічним.
Чому може відбутися дефолт країни?
Існують кілька основних факторів, які можуть викликати дефолт.
Якщо державний бюджет не збалансований, неекономний розподіл коштів може призвести до значних втрат, викликати кризи в окремих сегментах ринку і в установах державного сектора. Якщо криза трапляється в кількох галузях одночасно, то економіка всієї країни може обрушитися. Навіть банкрутство однієї великої компанії, яка серйозно впливає на ситуацію в країні, може стати вирішальним.
Країни, залежні від імпорту, можуть прийти до дефолту в результаті девальвації національної валюти, так як імпортна продукція в такому випадку дорожчає, і ринки відчують дефіцит.
Держава також може постраждати і просто через низький рівень доходів. Нестабільна політична обстановка здатна запустити всі ці процеси, а глобальний макроекономічний занепад – посилити їх.
Наслідки дефолту
Брак коштів для фінансування соціальної сфери спровокує зниження рівня життя населення. Держава може скоротити соцпрограми і зменшити пільги (втім, пенсії виплачувати не перестане, але і підвищувати не зможе).
Дефолт означає затримки заробітних плат, зростання безробіття, підвищення цін на продукти, товари і послуги. Нерідко трапляється таке явище, як гіперінфляція, тобто особливо швидке зростання споживчих цін, яке знецінює національну валюту. Найпоказовішим прикладом у цьому плані стала Венесуела, де на момент дефолту рівень інфляції вже становив 1000%, а протягом двох років після дефолту річна інфляція виросла до рекордних 130 тисяч відсотків.
Країні потрібні додаткові запозичення, щоб рефінансувати борг. Однак на зовнішні ринки для банкрутів доступ закривається як мінімум на 5-7 років. Якщо боржник добровільно не захоче повернути кошти – кредитори здатні прийняти «виховні» заходи, наприклад, накласти арешт на активи держави або встановити торговельні санкції.
Фінансовий ринок країни зазнає збитків через коливання курсу і падіння вартості акцій великих компаній. «Внутрішні» інвестори не матимуть можливості вкладатися в економіку країни, і відбудеться відтік капіталу.
Є ймовірність, що банки обмежать для вкладників доступ до депозитів, а накопичення втратять цінність. Для тих клієнтів фінустанов, які взяли кредит в іноземній валюті, щомісячні платежі помітно виростуть.
У суспільстві загостриться напруженість і можуть виникнути масові заворушення. Люди втратять довіру до уряду і банківського сектору.
Однак, якщо курс національної валюти слабшає, державі стає простіше експортувати продукцію. Країни, в яких є сильні підприємства-виробники експортних товарів, можуть пережити дефолт легше.
Приклади дефолту в історії
За даними агентства Moody’s, з 1983 по 2018 рік було зафіксовано 28 випадків дефолту серед емітентів, яким надає рейтинги агентство. Тільки з 2008 до 2018 року дефолт оголосили 15 країн. У 2017 році дефолт оголосили Мозамбік, Беліз, Республіка Конго, Венесуела. Аргентина переживала дефолт 8 раз за всю свою історію. Серед найбільш яскравих історій дефолту можна згадати ситуації, що склалися в 1998 році в Росії і в 2015 році в Греції.
Азіатська криза позначилася на економіці Росії, оскільки призвела до занепаду цін на нафту, а продаж сировини був одним з основних джерел надходжень валюти в країну. Іноземні інвестори стали купувати менше державних облігацій, і Росія була змушена погашати борги із власного бюджету. Впав рівень міжнародних резервів, а кредит від МВФ був витрачений в стислі терміни.
Оскільки уряд випустив величезний обсяг короткострокових цінних паперів, то своїми силами країна не змогла виконувати по ним зобов’язання, і 17 серпня 1998 року Росія оголосила технічний дефолт, «заморозивши» зобов’язання за облігаціями на суму близько 40 млрд доларів. Протягом декількох місяців національна валюта подешевшала майже в 4 рази. Якщо перед дефолтом долар коштував 6 рублів, то після – більше двадцяти. Іноземці виводили з країни капітал, підприємства закривалися, банки були не здатні розраховуватися з вкладниками.
Якщо Росія не виконала зобов’язання за внутрішнім боргом, то Греція – по зовнішньому, тобто не змогла виплатити борг перед Міжнародним валютним фондом, коли настав крайній термін платежу. Причиною того, що Греція опинилася неплатоспроможною, було те, що позичені гроші витрачалися не на товари, вироблені Грецією, а на товари з інших країн, через що утворилося негативне сальдо і повернення капіталу за кордон. Греція стала першим розвиненою державою, яка допустила дефолт за своїми зобов’язаннями перед МВФ. Дефолт теж був технічним, як і в Росії.
У 2010 році Греція попросила у Євросоюзу фінансової підтримки, щоб уникнути банкрутства. Євросоюз надав три пакети фінансової допомоги, проте це не допомогло. 1 липня 2015 Греція заявила про те, що не може виплатити борг перед МВФ в розмірі 1,54 млрд доларів.
Україна була на межі дефолту вже три рази – в 1999, 2009 і 2015 роках. У 2015 році, щоб не допустити колапсу, Україні довелося в черговий раз позичити у МВФ велику суму.
Як зрозуміти, що дефолт близько?
Є певні ознаки, за якими можна визначити наближення дефолту. Таким «маячком» може бути, наприклад, нездатність центробанку взяти під контроль курсові коливання на валютному ринку. Крім того, якщо ЦБ неконтрольовано випускає гроші, і це не підкріплюється зростанням ВВП в належній мірі, то рано чи пізно національна валюта знеціниться.
Не зайвим буде звернути увагу на співвідношення гривневої маси і міжнародних резервів. Якщо обсяг резервів недостатній, щоб покрити обсяг грошової маси, то це призведе до фінансової нестабільності.
Як уже було відзначено вище, якщо різко падають ціни на товари і послуги, частка експорту яких в значній мірі формує бюджет, то дохід держави скорочується і виникає небезпека нестачі коштів для погашення зобов’язань. Відповідно, для держав, що експортують паливо або сільськогосподарську продукцію, важливо звертати увагу на динаміку цін на нафту і продовольство на світових ринках.
Якщо вартість необхідного імпортного обладнання для підприємств критично зростає, то підприємства піднімають ціни на вироблену продукцію, внаслідок чого падає споживання і скорочується виробництво.
Важливо також стежити за фінансовим станом великих компаній. Якщо відомо, що таке підприємство нарощує борг, то в майбутньому воно може прийти до банкрутства.
Звертайте увагу на рейтинги S & P або Fitch, які агентства дають банкам, організаціям і навіть цілим країнам. Якщо рейтинг встановлений на рівні AAA, то це означає мінімальний ризик дефолту, а D – високий.
Слід відстежувати стан державного бюджету. Якщо доходи не ростуть, а витрати збільшуються, то дефіцит бюджету стане однією з причин нездатності держави розрахуватися з боргами. Невідповідність запланованих і реальних доходів теж негативно позначається на перспективах країни.
Що робити, якщо дефолт все ж настав?
У державному масштабі – країна повинна вести переговори з кредиторами про план реструктуризації боргу і оптимізації виплат. Якщо держава просто відмовиться платити, то існують законодавчі механізми, щоб змусити уряд країни все ж вирішувати цю проблему.
За допомогою нових зовнішніх запозичень держава може відновлювати галузі економіки, проте міжнародні кредитори будуть уважно стежити за тим, куди спрямовані отримані кошти.
Поступове зростання економіки призведе до збільшення надходжень до бюджету, а значить, держава зможе прискорити погашення зовнішнього боргу і отримати можливість розраховувати на отримання фінансової допомоги від інших держав.
Що стосується жителів неплатоспроможної держави, то в першу чергу їм не слід панікувати. Часто люди в разі дефолту масово скуповують матеріальні активи, і це створює додатковий тиск на зростання споживчих цін, тому що продавці підвищують ціни з підвищенням попиту на їх товар. При цьому куплені товари в власності споживача з часом знецінюються, однак інвестиції в нерухомість можуть стати довгостроковими.
Є сенс перевести частину національної валюти в долари або євро. Якщо купити іноземну валюту не виходить, оскільки попит на неї злітає, підійде золото, ювелірні прикраси, коштовне каміння. Такі активи не сильно падають з часом в ціні.
Якщо у вас є вклади в банках, то краще їх звідти забрати, а банківські кредити – погасити якомога швидше, тому що через те, що утворюється різниця між курсом національної та іноземної валюти, щомісячні виплати і залишок заборгованості значно зростуть. Непогано було б оформити страховку від втрати роботи, оскільки є велика ймовірність того, що на підприємстві почнуться скорочення, і так можна виграти завдяки страховим виплатам.
Чи є зараз передумови до дефолту в Україні?
Існували певні побоювання з приводу можливого настання дефолту, так як в Україні в 2019 році відбулася зміна влади, і непередбачуваність політичної ситуації могла похитнути економіку країни.
До теперішнього часу стан речей дещо стабілізувався, і зараз про дефолт можна не дуже турбуватися, як мінімум в короткостроковій перспективі. До того ж, масове обговорення можливого дефолту здатне знизити довіру іноземних інвесторів, і вони стануть менше інвестувати в країну.
Однак варто враховувати актуальні дані, щоб мати уявлення про динаміку розвитку подій.
Перш за все слід врахувати макроекономічну ситуацію. Темпи зростання економіки в світі сповільнилися.
Існують фактори, що негативно впливають на рівновагу сил, такі, як торговий конфлікт між США і Китаєм або вихід Великої Британії зі складу Євросоюзу. За останніми даними, 15 січня віце-прем’єр Державної ради КНР Лю Хе і президент США Дональд Трамп підписали у Вашингтоні договір, в рамках якого Китай погодився збільшити імпорт, але США не скасували мита. Що стосується Великої Британії, то, хоча процес виходу почався вже 31 січня, умови торгівлі між Україною та Великою Британією будуть відповідати положенням Угоди про асоціацію між Україною та ЄС до 31 грудня 2020 року.
У Міністерстві розвитку економіки оцінюють зростання внутрішнього валового продукту України за підсумками 2019 року на рівні 3,3%. Згідно з консервативним сценарієм Мінекономіки, ВВП України в 2020 році зросте на 3,7%, в 2021-м – на 3,8%, у 2022-му – на 4,1%. Як вважають в Міністерстві розвитку економіки, відкриття ринку землі принесе додатковий приріст ВВП в 0,23% тільки до кінця 2020 року, а починаючи з 2021 року ВВП почне зростати як мінімум на 1%. У Світовому банку вважають, що якщо скасувати заборону, економічне зростання може прискоритися на 0,5-1,5% в рік протягом наступних 5 років. Однак зняття мораторію спровокує появу безлічі факторів невизначеності.
Міжнародний валютний фонд склав січневий огляд світової економіки World Economic Outlook, в якому сказано, що зростання глобальної економіки в 2020 році прискориться до 3,3%, але якщо для України це непоганий показник, то в світовому масштабі це найнижчий рівень з часів світової фінансової кризи. У країнах єврозони, за оцінкою МВФ, в 2020 році ВВП зросте на 1,3%.
Єврокомісія також оновила макроекономічний прогноз на 2019-2021 роки. Прогноз зростання ВВП в єврозоні на 2020 рік погіршено з 1,4% до 1,2%. Зокрема, це пов’язано з падінням автопромисловості в країнах ЄС. В Україні теж виникли проблеми з промисловістю, оскільки ця галузь в листопаді впала на 7,5% в порівнянні з листопадом минулого року. В останній раз український промисловий сектор переживав такий занепад тільки в 2015 році.
Відзначимо, що в єврозоні впали ціни на газ, тому вартість імпорту палива для України знизилася. У той же час, Україна взяла на себе зобов’язання перед МВФ лібералізувати ринок поставки газу для побутових споживачів до 1 травня 2020 року, а це означає, що доведеться приводити ціни на газ у відповідність з європейськими ринковими, які все ж вищі за українські ціни на паливо в рамках ПСО.
Далі, для формування загальної картини економічного стану країни слід враховувати її заборгованості і кредитоспроможність.
З даних на сайті Міжнародного валютного фонду випливає, що Україна повинна виплатити МВФ в цьому році 999,648 млн спеціальних прав запозичення. За актуальним офіційним курсом на 9 січня еквівалентна сума у валюті становила 1,4 млрд доларів.
Крім того, в січневому інфляційному звіті НБУ вказано, що Україні в цьому році потрібно витратити більше 9 млрд доларів, щоб розрахуватися за борговими зобов’язаннями у валюті. При цьому враховано не тільки погашення держборгу, але і його обслуговування. Загальна сума виплат приблизно дорівнює 9,9% ВВП. У 2019 обсяг виплат по валютних боргах становив 11,7% ВВП.
У Мінфіні публікували інформацію про те, що в 2020 році Україна зобов’язується виплатити за зовнішніми боргами 181,09 млрд грн, або 7,3 млрд доларів, а за внутрішніми – 217,08 млрд грн.
У 2019 інвестори активно цікавилися українськими держоблігаціями внутрішньої позики. За даними НБУ, 3 лютого портфель українських облігацій внутрішньої державної позики у власності нерезидентів збільшився до 125,2 млрд грн.
Відзначимо, що за підсумками торгів 5 листопада обсяг портфеля нерезидентів перевищив 100 млрд грн, а до 13 грудня сума досягла 110 млрд грн. За підсумками 2018 року ця сума становила лише 6,14 млрд грн. Так як ситуація склалася неоднозначна, то Міністерство фінансів почало знижувати ставки за облігаціями. На початку цього року ставки прибутковості ОВДП становили близько 10%.
У січні Міністерство фінансів оновило дані про державний борг України. Протягом усього минулого року держборг в гривні скоротився на 7,84%, або на 170,2 млрд грн, до 1,998 трлн грн, а в доларовому еквіваленті зріс на 7,71%, або на 6 млрд доларів, до 84,36 млрд доларів.
При цьому Україна так до сих пір і не домовилася остаточно з МВФ про нову програму фінансування. В кінці минулого року сторони домовлялися про можливості реалізації програми розширеного фінансування EFF, яка розрахована на 3 роки. Можливий розмір кредиту міг скласти близько 5 млрд доларів. Також, якщо Україна і МВФ укладуть угоду, то це дасть можливість отримати 500 млн євро допомоги від Європейського союзу. Але на сьогоднішній день ситуація з переговорами не вирішилася.
Важливо, що останнім часом Україна постійно нарощує обсяг золотовалютних резервів, адже це свого роду “подушка безпеки”. До 1 лютого ЗВР досягли 26,292 млрд доларів.
Таким чином, можна побачити, що критичної небезпеки дефолту в даний час немає, а якщо стан економіки різко погіршиться, то за рахунок накопиченого резерву вдасться деякий час протриматися. Проте, такий варіант був би дуже несприятливим, і уряд повинен вживати відповідних заходів, щоб не допустити цього.
Коментарі