1. Соціальні гарантії

- Президенту варто усіма шляхами підвищувати соціальні стандарти пересічного українця, гарантувати йому гідне фінансове забезпечення – це поступове підняття пенсій, заробітної плати, соціальних виплат тощо.

- При підвищенні зарплатні у першу чергу потрібно звернути увагу на працівників бюджетних установ – шкіл, дитячих садків, лікарень, пожежних частин, поліції, армії, тощо.

- Держава повинна гарантувати виплату заробітної плати робітникам державних підприємств за будь-яких умов. За несплату зарплатні для керівників підприємств повинна наставати спочатку адміністративна, а потім й кримінальна відповідальність.

Гроші на це можна знайти – наприклад, якщо добре налагодити антикорупційну боротьбу, частину збережених грошей можна буде спрямувати на розвиток цієї сфери; також допоможе збалансована та прозора податкова політика. Окрім цього, можна знизити заробітну плату державним службовцям, але не всім та не дуже сильно – бо почнуть хабарювати, прикриваючись малою зарплатнею.

2. Податкова політика.

Податкова система України – це величезний головний біль держави. Тінізація економіки досягла величезних масштабів, ухиляння від сплати податків, нажаль, сьогодні скоріше норма, ніж виняток. Безумовно, із цим потрібно боротися. Але слід уникати радикальних методів. Потрібно мати на увазі два моменти:

- Ні в якому разі не можна затискати малий та середній бізнес новими неперевіреними ініціативами, бо це несе за собою розорення та підвищення потоку трудових мігрантів.

- Також треба бути обережним із великим бізнесом – це важливі платники податків, які передають до державного бюджету десятки мільярдів гривень щороку.

Тому перш, ніж оголошувати радикальну боротьбу із «тінізацією» економіки, слід уважно вивчити можливі наслідки – чи не піде через це економіка у тінь ще сильніше, чи не отримає бюджет величезних збитків замість прибутку, тобто чи варте швидке впровадження пропонованих ініціатив зусиль, витрачених на їхню розробку, або вони все ж таки потребують обговорення та перероблення.

3. Освіта.

З освітою в країні склалася доволі важка ситуація: попри наявність могутньої освітньої бази із молодими спеціалістами в державі справжнє лихо – бо держава навіть не в змозі гарантувати їм хоча б робочі місця за фахом та гідну зарплатню. Окрім того, багато інших моментів у самій українській системі освіти потребують реформування. Отже, треба:

- Оновлювати матеріальну базу навчальних закладів.

- Розробляти нові методи навчання замість застарілих, ще радянських.

- Підвищувати кваліфікацію самих ЗВО (наразі має місце ситуація, коли в країні наявна велика кількість так званих ЗВО, які мають право видавати дипломи про вищу освіту, але якість цієї освіти дуже низька).

- Надавати гарантії роботи та гідної фінансової винагороди для випускників. Тоді більшість з них буде залишатися в Україні, а не тікати за кордон, щойно отримавши диплом.

4. Медицина

Медицина – це, мабуть, одна з найбільш занедбаних в Україні сфер. Медичні заклади не можуть надати потерпілим допомоги, бо іноді не мають ані належного обладнання, ані ліків, ані фінансування. Умови для праці жахливі, зарплатня маленька, тому насправді немає нічого дивного, що українські медики або їдуть за кордон, або йдуть у приватну сферу.

- Нове обладнання та автомобілі. Бажано за рахунок держави, але також можлива допомога за рахунок спонсорів. Натомість у винагороду за фінансово-матеріальну допомогу державним медичним закладам надати спонсорам льготи та невеликі переваги.

- Ремонт медичних закладів.

- Доступ до державних програм із закупівлі ліків. Розширення цієї програми за рахунок згортання непотрібних проектів в інших сферах.

- Реформа медичної освіти у бік її поглиблення.

- Грошове забезпечення медиків повинно бути гідним, якщо Україна справді хоче бути Європою не лише географічно.

5. Інвестиції

Інвестиції у першу чергу спрямовуються до країн, які мають достатньо високий рівень надійності та привабливий інвестиційний клімат. Україна, нажаль, наразі не може похвалитися ані тим, ані іншим. На території країни йдуть бойові дії, все ще існують такі явища, як рейдерство та реприватизація, які не додають міжнародному бізнесу довіри до України.

- Спрямувати максимум зусиль для повного подолання рейдерства в країні.

- Скерувати увагу інвесторів на перспективні проекти, які є у держави та представників приватного бізнесу за допомогою відповідних заходів, преси, державних об'яв.