1.Податки і виплати:
1) Врегулювання надприбуткових сфер, як ті ж ріелторство чи перепродаж машин: ті, чия праця несе непомірний для свого об'єму і кваліфікації дохід, повинні і платити більше для держави.
2) Вибілення економіки та реформація недієвих на даному етапі заходів контролю та стандартів якості: якщо платитимуть усі без винятку, то можливим стане знизити і податки для малого чистого бізнесу, що стане основою здорової конкуренції та відніме свій сектор в олігополій.
3) Податок на виведений капітал за кордон, щоб інвестори були більш зацікавлені продовжувати інвестиції з прибутку та примножувати капітал в межах країни чи витрачати його на вітчизняні товари.
4) Додаткові мита на вивезення сировини, яка може бути освоєна всередині країни, як-от дерево, велика залишкова кількість якого здешевить його на внутрішньому ринку, знизить його безконтрольну вирубку, а дешевизна ресурсу підштовхне його обробку: відкриються нові деревообробні комбінати, мебельні і паперові фабрики, робочих рук для яких у нас є вдосталь, і є все, щоб конкурувати на зовнішньому ринку у цій сфері товарів, необхідно тільки простимулювати на це виробників.
5) Захист вітчизняного виробника для держзакупівель у Prozorro. Це хороша система, але вона не враховує важливого: підтримувати краще саме виробництво всередині країни, а не десь за її межами. Я пропоную просто надати преференцію у кілька відсотків від вартості для вітчизняного реалізатора(таким чином збільшивши його конкурентність і компенсувавши нижчу ефективність праці і меншу автоматизацію, щоб не повторити випадку "Гелікоптерів Авакова").
2.Підтримка бізнесу:
1) Центри соціальної допомоги, гарячі лінії з питань ведення бізнесу, де люди можуть проконсультуватися з приводу юридичної його сторони, це буде корисно як для розуміння змін та нововведень, так і не примусить новачків у сфері боятися; дасть відчувати себе захищеними з боку держави і компенсує їх брак досвіду. Вдалі і розписані концепти можуть вибороти собі нижчі відсотки на кредит, зокрема ті, що окрім особистої несуть ще і суспільну користь.
2) Спонукати українців підтримувати вітчизняного виробника чимось на зразок кешбеку в 1% на ряд наперед визначених товарів високої конкуренції. Це доволі незначні витрати, але психологічний ефект від цього все одно буде значним і сповна покриє їх, при цьому піднявши вітчизняну продукцію над іншими.
3.Медицина:
1) Розвинути комп'ютеризацію, намагатися перейти до електронних медичних карток, де будь-яка інформація буде легкодоступною за єдиним фільтром, перевірити і доповнити її буде хвилинною справою, чим значно збільшиться швидкість роботи, синхронізуються матеріали з різних медзакладів і від чого без зайвих затрат згладиться проблема черг у поліклініках.
2) Дозволити студентам мати другого сімейного лікаря за місцем навчання, розмістити медперсонал у навчальних закладах за кількістю студентів, а не за кількістю укладених ними контрактів, адже зараз безліч таких закладів залишились без меддопомоги.
4.Школа:
1) Підтримати Новосад у співвідношенні між працевлаштованими випускниками, студентами і держзамовленням на відповідні спеціальності, зменшити кількість державних вишів, що випускають не спеціалістів, а "потенційно безробітних", що загалом дискредитують українську освіту.
2) Впровадити досвід країн Заходу з Major та Minor курсів, що дозволять студентам самим вибирати альтернативні знання і доповнювати своїми зацікавленнями основну програму, а не давати усім спільні начитки із непотрібних предметів для "загального розвитку".
3) Створити державний грант на створення бази онлайн курсів із всіх предметів, які змонтовані у найкращій для сприйняття формі і дають змогу навчатися на рівні з іншими дітям із обмеженими можливостями чи просто хворим або ж ефективно повторювати забутий матеріал.
5.Ринок землі:
1) Попіклуватися про захист інтересів громадян, запровадивши обов'язкову оцінкову комісію вартості землі (також на основі її розміщення та родючості) і унеможливити її продаж за копійки, або принаймні встановити мінімальну дозволену ринкову ціну.
2) Дозволити продаж паїв на користь держави із відшкодуванням їх власникам 25% відразу і ще 25% протягом наступних 10 років, як безпроцентна розстрочка для держави на їх виплату. Здійснювати виплату лише за умови, що отримувач працює/числиться на біржі/непрацездатний, що не дозволить жити лише на держвиплати. Завдяки розстрочці вся виплата людьми не проїсться одразу, а натуральні господарства матимуть ще деякий час, щоб пристосуватися до ринкових умов праці й існування.
3) Надавати перевагу українським агрохолдингам, щоб збільшити отримання прибутків агросектором в кордонах країни. Наші агрохолдинги повноправні та заслуговують підтримки держави, яку вони можуть реалізувати, наприклад, 20% тарифом для покупки землі нерезидентами країни.